<ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ПОЛІТ РЕТРУ>

На відміну від ведмедика-винахідника, Ретру не здогадувався, що Машина Часу запрацювала одразу за чотирма напрямками. Ведмедик потрапив у неймовірний вихор з часів, місць й інших, невідомих йому явищ, і перебував у ньому приблизно стільки, скільки Аліса падала у кротячу нору.

Ведмедик зовсім не злякався пригоди, що, безперечно, очікувала на нього попереду. Вихор припинився, і поряд з ним стояла Машина Часу – з усіма знайомими Ретру деталями і веселими очима. Навколо простягався осінній ліс, у який вела вузенька доріжка, вкрита червоним листям. Осінь подобалася Ретру своєю категоричністю, тож він заглибився у ліс і роздуми про мандри у часі. Зовсім скоро Ретру вийшов на галявину. Вона здавалася такою таємничою, ніби над нею простягся невидимий купол. Посеред галявини стояла стара загадкова башта. Вона була така висока, що даху її не було видно, а на гору вели кам'яні сходи. Вони ж вели і у підземелля під баштою.

обминути сходи